Льоля вже давно не дитина. Вона відповідає за своє життя та відчайдушно його будує. Вона -- кохана дружина, власниця успішного бізнесу та мати двох дітей. Льоля знає, на що вона здатна й намагається підтримувати свій баланс. Але водночас Льоля приховує біль.
Цей біль іноді тихенько скавчить десь під скронями, а іноді виривається назовні. Його важко стримувати, доводиться мовчати, приховувати свої емоції, бути зручною. А Льоля втомилася бути зручною, вона хоче бути живою і справжньою. Самою собою.
Так убивати вміють тільки діти -- це історія, яка нагадує, що травми дитинства можуть заважати жити щасливе доросле життя. Героїня вчиться сприймати їх як досвід і не боятися своїх мрій.
Ця книга про те, як пережити найскладніші травми. Коли боляче. Коли не знаєш куди бігти за допомогою. Коли не довіряєш нікому. Коли почуваєшся винною завжди й не розумієш, як воно, жити далі.
Як це? Бути травмованою дитиною, але сильною дорослою? Льоля знає. Як це? Бути приниженою, але не звертати на це уваги? Льоля знає. Як це? Бути пок&